То ти сліпий! Листя — зелене!

Горобчик здолу, певний, що правда на його боці, в’їдливо зацвірінькав:

— Закладаюсь пір’ям мого хвоста, що листя — сіро-біле. Ти нічого не розумієш! Ти — дурний!

Горобчик, що сидів на вершечку, розсердився і зі всієї сили кинувся на свого ворога, щоб відповісти. Але перш ніж почати двобій, вони обидва поглянули вгору.

Горобчик, що злетів з вершечка, здивовано скрикнув:

— Дивись, дивись! Листя справді сіро-біле! А потім додав:

— А ходи зі мною на вершечок.

Вони полетіли на вершечок і разом скрикнули:

— Дивись, дивись! Листя — справді зелене!

Не осуджуй нікого, якщо ти не йшов хоч годину в його чоботях.

Бруно Ферреро