Інші листки були такі слабодухі, що пристали на рішення свого товариша.

Вони створили щось на зразок парасолі: коли була гарна погода, парасоля закривалася, коли падав дощ — відкривалася.

На жаль, бідне деревце без води почало в’янути і засохло.

Листки пообпадали, і вітер поніс їх куди хотів.

Коли всі думають однаково, — ніхто не думає ні багато, ні глибоко. Є люди, що “вартують” багато, навіть якщо кажуть тільки дурниці. Є люди “великі” тільки тому, що люди “малі” не беруться суперечити їм або не є такі відважні, щоб твердо відстоювати свої думки.

Така забава дуже небезпечна!

Ісус каже: “Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Моїм Отцем Небесним. А хто ж Мене зречеться перед людьми, того й Я зречусь перед Отцем Моїм Небесним” (Мт. 10, 32-33).

Бруно Ферреро