Його відразу представили королю. Пастух вивів короля на терасу.

- Подивись на сонце! - сказав він.

За якусь хвилину король затулив очі і вигукнув:

- Ти що, хочеш, аби я осліп? О Господи!

- Сонце - це лише малесенька частинка Творця, - відповів йому тоді пастух, - ба навіть не одна іскра Його сяєва... Як же ти можеш сподіватися, що твої очі уздрять Його самого?

Щодня учень ставив одне і те саме питання:

- Як мені знайти Бога?

I щоденно отримував від свого учителя ту саму таємничу відповідь:

- Ти повинен цього хотіти.

- Але ж я прагну Його усім своїм серцем. Чому ж не знаходжу?

Якось учитель разом із учнем купалися в ріці. Раптом учитель вхопив хлопця за голову і занурив його цілого у воду і досить довго не відпускав. Бідолаха у цей час тільки розпачливо борсався, намагаючись вивільнитися.

Наступного дня учитель спитав:

- Чому ж бо ти так сіпався, коли я тримав тебе під водою?

- Бо мені страшенно бракувало повітря.

- От коли тобі буде дарована благодать так само відчувати потребу у Господеві - неодмінно знайдеш Його.

Бруно Ферреро