Проща

До наступної прощі залишилось ...

наразі немає запланованих прощ :(

Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати? А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого! Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом. (від Матвія 17:1-19-21) Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились…(від Матвія 17:1-22-23) Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми? Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих? А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини! Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе…(від Матвія 17:1-24-27) Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім? Він же дитину покликав, і поставив її серед них, та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині… Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса! (від Матвія 18:1-1-7) Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної. Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. (від Матвія 18:1-8-10) Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле. Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої? І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих. Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих. (від Матвія 18:1-11-14) А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі. Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі! Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них. (від Матвія 18:1-15-20) Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз? Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! (від Матвія 18:1-21-22) Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця сво... Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле. Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих, а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її. Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину. Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають. Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів! Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому. І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе. (від Матвія 13:1-44-52) І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов. І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні? Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда? І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте? І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм! І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру. (від Матвія 13:1-53-58) Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса, і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним… Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати! І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали. А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!… І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. І послав стяти Івана в в'язниці. І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері… А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. (від Матвія 14:1-1-12) Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі. А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів… Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей. (від Матвія 14:1-13-21) І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить. Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам. А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали… А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!… І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий! (від Матвія 14:1-22-33) Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську. А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих. І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був. (від Матвія 14:1-34-36) Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали: Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають. А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого? Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре. А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові, то мож... Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш. Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував. Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують? А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований. Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони. Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва. І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос? Бо він знав, що Його через заздрощі видали. Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього… А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти. Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву. Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!… А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде! І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите… А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!… Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був. (від Матвія 27:1-11-26) Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ. І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього. І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били…(від Матвія 27:1-27-30) А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття. А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста. І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище, дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів. А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба. І, посідавши, стерегли Його там. І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський. Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч. (від Матвія 27:1-31-38) А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали, і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий… Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті. (від Матвія 27:1-39-44) А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі! А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав… І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували. Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих. (від Матвія 27:1-45-56) А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса. Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати. І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою, і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов. Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу. (від Матвія 27:1-57-61) А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї, і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкр... Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий. І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля! Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів. (від Матвія 9:1-32-34) І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку. А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха. Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав. (від Матвія 9:1-35-38) І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку. А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей; Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його. (від Матвія 10:1-1-4) Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте, але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого. А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне. Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте. Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи. А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете. А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому! І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться. А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх. Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому! (від Матвія 10:1-5-15) Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки. Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть. І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам. А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити, бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме. І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають. І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений. А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. (від Матвія 10:1-16-23) Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого. Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його! Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах. І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців. Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. (від Матвія 10:1-24-33) Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її. І: вороги чоловікові домашні його! Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний. Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її. Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене. Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу. І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї. (від Матвія 10:1-34-42) І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати. Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через у... А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі. А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу? А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок. І Він ізвелів на землі посідати народові. І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові. І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних… Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей. І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської. (від Матвія 15:1-32-39) І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба. А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо. А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете! Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов. (від Матвія 16:1-1-4) А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба. Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини! Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли. А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли? Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали? Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали? Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської! Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки. (від Матвія 16:1-5-12) Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос. (від Матвія 16:1-13-20) Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! (від Матвія 16:1-21-23) Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? (від Матвія 16:1-24-26) Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його. Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм. (від Матвія 16:1-27-28) А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся! А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно… А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь! Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. (від Матвія 17:1-1-9) І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти? А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує. Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли… Так і Син Людський має страждати від них. Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя. (від Матвія 17:1-10... Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників, і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків. І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його. (від Матвія 26:1-14-16) А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі? А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл. І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене… А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи? А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене. Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився! Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав… Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця. (від Матвія 26:1-17-29) А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли. Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари. По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи. Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене… Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні. (від Матвія 26:1-30-35) Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною… І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене… Та проте, не як Я хочу, а як Ти… І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло. Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя! І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши. Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський… Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник! (від Матвія 26:1-36-46) І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його. Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його. А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо. Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть. Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів? Але як має збутись Писання, що так статися мусить? Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви. Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали… (від Матвія 26:1-47-56) А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє, і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його. Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти,... Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів. Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм. Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син? І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова… І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його. (від Матвія 22:1-41-46) Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх, і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї. Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того! Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити… Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці. І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах, і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю! (від Матвія 23:1-1-7) А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати. І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі. І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос. Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде! Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться. (від Матвія 23:1-8-12) Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте! Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас! (від Матвія 23:1-13-15) Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий. Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото? І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий. Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву? Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому. І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім. І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить. (від Матвія 23:1-16-22) Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати. Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди! Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня! (від Матвія 23:1-23-28) Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники, та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків. Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків. Доповніть і ви міру провини ваших батьків! О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни? І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста. Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником! Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей! Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я! (від Матвія 23:1-29-39) І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмові. Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!… (від Матвія 24:1-1-2) Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку? Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, б... І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої? А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом, тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати? Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було. А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб. Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись. А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано. Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить. (від Матвія 19:1-3-12) Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли. Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким. І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля. (від Матвія 19:1-13-15) І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе. Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти! Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися? А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові. (від Матвія 19:1-16-26) Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це? А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих. І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя. І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими. (від Матвія 19:1-27-30) Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник. Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника. А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам. Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні? Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник. Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших. І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію. Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. А взявши, вони почали нарікати на господаря, кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту… А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? Отак будуть останні першими, а перші останніми! (від Матвія 20:1-1-16) Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив: Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його… І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне! (від Матвія 20:1-17-19) Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось. А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч оди... Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!… (від Матвія 11:1-20-24) Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! (від Матвія 11:1-25-30) Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти. Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу… А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним? Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам? Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони? А Я вам кажу, що тут Більший, як храм! Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних… Бо Син Людський Господь і суботі! (від Матвія 12:1-1-8) І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги. І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу? А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу! І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга… Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити? А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. (від Матвія 12:1-9-15) І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх. А Він наказав їм суворо Його не виявляти, щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам. Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу. Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги… І погани надіятись будуть на Ймення Його! (від Матвія 12:1-16-21) Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити. І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів? Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів. А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються. І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його? І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями. А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже. Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує. (від Матвія 12:1-22-29) Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає. Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім! (від Матвія 12:1-30-32) Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду! Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе. Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений. (від Матвія 12:1-33-37) Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе. А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні... І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми. А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв. І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання. (від Матвія 4:1-23-25) І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. (від Матвія 5:1-1-12) Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми. Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі. (від Матвія 5:1-13-16) Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати. Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все. Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім. Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне! (від Матвія 5:1-17-20) Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові. А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній. Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара. Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули. Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга! (від Матвія 5:1-21-26) Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу. А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене. І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене. Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового. А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб. (від Матвія 5:1-27-32) Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом. А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого. (від Матвія 5:1-33-37) Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба. А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу. А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому. А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві. Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього. (від Матвія 5:1-38-42) Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви ма...

Молитви за зцілення тіла

 

 

 

Благословення для хворих

Хай Господь Ісус буде біля Тебе,

щоб захищати тебе;

в тобі, щоб берегти тебе;

перед тобою, щоб вести тебе;

позаду тебе, щоб підтримати тебе.

Той, Хто живе і царює навіки вічні.

Амінь

 

 

 

Молитва за зцілення тіла

 

Ісусе, твої руки і ноги були пробиті. Пробитий був також Твій бік. Усе було пробите, щоб ми могли бути зціленими, і наше тіло, храм Святого Духа, очищене. Ісусе, через Твої терпеливо знесені терпіння, зціли нас! Зціли нетерпеливість наших хворих і тих, хто доглядає за ними. Ти знаєш, як страждання може зробити нас нетерпеливими. Віднови любов до нас, щоб ми могли зносити біль так, як Ти.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, ти прийняв терновий вінок на голову і Тебе били по голові. Завдяки Твоїм ранам і вінкові із терня, зціли болі, які я маю в своїй голові.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ти закривав очі. Віднови зір сліпим.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, Ти слухався Свого Батька, Ти слухався Його Слова і прославляв Його Своїми устами.

Віднови наш слух і мову. Зціли німих і глухих.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, Своїми руками і ногами, пробитими цвяхами, зціли всякі види паралічу. Відкрий також усі стиснуті в кулаки руки.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, Тобі відкрили груди і пробили Твоє серце. Зціли наше хворе серце, проблеми з кровообігом, кров’ю і кістками.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, ти страждав невинно. Я молюся за тих, хто страждає через байдужість безсердечних і зарозумілих. Зціли їх, Ісусе!

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Маріє, ми з Тобою біля підніжжя Хреста. Ти знаєш наші скорботи, проблеми і болі та як страждають наші душі. О Мати Утіхи, як я дякую Тобі, що не є один(одна)! Я дякую Тобі, що Ти зі мною у болях і на хресті. Я простягаю до Тебе свою руку, я посвячую своє життя Тобі, так щоб я міг(могла) стояти біля Хреста Твого Сина.

Мамо, ось Твої слова: «Дорогі Діти! Я хочу день за днем одягати вас у святість, доброту, послух і любов Бога, щоб ви з кожнем днем ставали красивішими і достойнішими свого Господа. Дорогі Діти, слухайте мої послання і живіть згідно з ними. Я хочу вести вас» (Междугор’є, 24 жовтня 1985р.).

О Маріє, Мати з ніжним серцем, огорни нас, приготуй нас, омий нас, щоб ми були готові служити нашому Господу Ісусу і служити один одному.

(Помоліться: «Отче наш», «Богородице Діво», «Слава Отцю»)

Хай благословення миру, любові, милосердя і духовного та фізичного здоров’я зійдуть зараз з Хреста на мене і на цілий світ!

В ім.’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Амінь

 

Молитва за хворого

 

Отче. абсолютний господи нашого життя, навчи…(ім’я) серцем приймати фізичне чи моральне терпіння в дусі покладання на Твоє Провидіння, як подарунок Твоєї любові та ласки, який призначений, щоб збагатити і очистити його/її душу. Навчи його/її вільно приймати його, без жалю та завчасної злості, з великодушним серцем, яке відмовляється здаватися чи відступати у байдужій покорі, з глибокою вірою, у твердому переконанні, що Ти ведеш нас найкращою стежкою, з живою надією і впевненістю, що він прийде до ще досконалішої радості, в апостольському баченні майбутнього задля добра душ і задля великих намірів Церкви. І не тільки приймати його, але й жертвувати його, перебуваючи у рабстві любові, яка бажає завжди віддавати більше.

Щедрий Господи, я приходжу, щоб попросити Тебе за…(ім’я); я благаю Тебе, щоб Ти дав йому/їй здоров’я, цілковитого зцілення і духовного добра.

Я хочу приєднатись до тих, хто шукає Тебе у молитві, і я хочу перемогти мовчанку тих, які цього не роблять.

Я хочу принести Тобі усе моральне зло  і побоювання його/її серця та прикликати Твоє милосердя і допомогу для нього/неї.

Я приходжу, щоб попросити Твоєї допомоги для найпотаємніших сліз його/її душі, тих, про які тільки Ти знаєш і можеш утішити.

Підтримку і турботу, які відкинув брак мого милосердя до нього/неї, я хочу осягнути через свої молитви.

Я також хочу додати до свого покірного благання всю свою ревність і бажання зробити тих, хто страждає, радіснішими.

Нехай ця молитва водночас виразить моє найглибше віддавання себе, яке вчинить її ще більше вислуханою на користь хворих.

В ім’я Ісуса.

Амінь

 

Молитви за хворих

 

Владико Вседержителю і Святий Царю, що всіх караєш, але не нищиш, зміцнюєш підупалих і підносиш повалених, печалі життя людського розвіюєш.

Молимось Тобі, Боже наш, раба Твого хворого (ім’я) відвідай милістю Твоєю, прости йому всякий гріх вільний чи невільний. Так, Господи, Твою цілющу силу з неба зішли, торкнися тіла, погаси гарячку, вгамуй страждання і всяку таємну неміч.

Будь лікарем рабові Твоєму, підніми його з постелі недуги і від ложа болю цілим і здоровим, дай йому бути Церкві Твоїй послушним і волі Твоєї виконавцем. Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків.

Амінь

 

 

 

О, Премилосердний Боже, Отче, Сине і Святий Душе, що Тобі в Нероздільній Тройці поклоняємось і Тебе славимо! Зглянься милостиво на раба Твого (ім’я) недужого, відпусти йому всі провини його, подай йому зцілення від хвороби, поверни йому здоров’я і сили тілесні, подай йому довге й щасливе життя, земні й духовні Твої блага, щоб він разом з нами приносив подячні молитви Тобі, всещедрому Богу і Творцеві нашому.

Пресвята Богородице, всесильним заступництвом Твоїм допоможи мені ублагати Сина Твого, Бога нашого, за зцілення раба Божого (ім’я).

Усі святі і ангели Господні, моліте Бога за недужого раба Його (ім’я).

Амінь

 

 

 

Лікарю душ і тіл наших, Джерело життя нашого, Христе Ісусе, Господи і Спасителю наш! Споглянь милосердним оком на цього в тяжкій недузі, прихились до наших слізних благань, перстом милосердя Твого доторкнись до немічного тіла хворого брата нашого, вгаси вогонь тіла його, зменш біль недуги його, поверни здоров’я йому, піднеси його з постелі немочі, продовж дні життя його, щоб на землі він послужив Тобі, ходив по стежках заповідей Твоїх та удостоївся Твого Небесного Царства і разом зі святими славив Тебе, Бога Милостивого, з Отцем і Духом на віки віків.

Амінь

 

 

 

Боже, Ти хотів, щоб Твій єдинородний Син терпів зневаги, страждання, які ми йому спричиняли, а Він показував силу і терплячість. Вислухай ласкаво наші прохання за ближніх, обтяжених недугами. І вчини, щоб ті, кого мучать болі, почувалися вибраними і по благословенними, і вірили, що Ти їх долучаєш до Ісуса Христа, Який терпів за спасіння світу.

Амінь

 

 

 

Ісусе Христе Боже наш! Коли хвора жінка з вірою великою доторкнулась до краю одежі Твоєї, вона стала здоровою. По вірі її Ти дав їй. З такою вірою і я вдаюся до Тебе, Лікарю всіх, допоможи рабу Твоєму (ім'я) в його недузі. Дай йому спокій душевний і силу тілесну, поблагослови його сном спокійним, а з ним і здоров'ям, і силою, і підійми його з ложа хвороби. Господи, ласка Твоя нехай буде над нами, бо ми надіємось на Тебе.

Амінь

 

Молитва за недужих

 

Господи наш, Ісусе Христе! Коли Ти ще жив на землі, до Тебе люди приносили своїх хворих, а часто й самі вони приходили до Тебе цілими громадами, і Ти немічних зводив на ноги, прокажених очищав, сліпим повертав зір, німим мову, а глухим слух, і всім тяжко недужим подавав здоров'я душі і тіла. Поглянь, Господи, у Своєму милосерді і на мене (цього, цю) хворого (хвору) Твого (Твою) раба (рабу), (ім'я), і, якщо така Твоя свята воля, поверни мені (йому, їй) здоров'я.

Та якщо здоров'я тіла могло б бути загрозою для спасіння моєї (його, її) душі, а ця недуга є дорогою, яка заведе мене (його, її) до Тебе, тоді ласкою Своєю допоможи мені (йому, їй) з відданням Твоїй святій волі, терпеливо, без скарги й нарікання переносити цю недугу. Нехай це терпіння буде мені (йому, їй) на відпущення і спокутування всіх моїх (його, її) провин та на зібрання заслуг для вічного життя. І моїм (його, її) життям, і моєю (його, її) смертю хай буде прославлене ім'я Пресвятої Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки вічні.

Амінь

 

 

 

Боже сильний милістю, Який влаштовує все на спасіння роду людського, відвідай раба Свого цього (ім'я), що визнає ім'я Христа Твого, зціли його від всякої недуги плотської і відпусти гріхи і гріховні спокуси, і всяку напасть, і всяке нашестя вороже далеко відведи від раба Твого, і підніми з ложа гріховного, і приведи його у святу Твою Церкву здоровим душею і тілом і ділами добрими славлячого зі всіма людьми ім'я Христа Твого, бо Тобі славу возсилаємо, з безпочатковим Твоїм Сином, і зі Святим Духом нині і повсякчас і навіки вічні.

Амінь

 

 

 

Господи, Святий Отче, Всемогутній Вічний Боже, Ти Своїм благословенням підтримуєш і зміцнюєш нашу спотворену людську натуру. Поглянь ласкаво на Свого хворого слугу (ім’я) і дозволь йому подолати хворобу, щоб до нього повернулася повнота здоров’я, і щоб він, пам’ятаючи про Твою доброту, з вдячністю прославляв Твоє Святе Ім’я на віки вічні.

Амінь

 

 

Молитва над хворими дітьми

 

Господи Ісусе Христе, Ти приймав дітей і говорив, що їм належить Царство Небесне, Ти сказав, що тайни Царства Божого не були відкриті мудрим та розумним, а лише немовлятам, Ти, в’їжджаючи в Єрусалим на осляті, з радістю прийняв почесті дітей, які співали Тобі «Осанна». Тому благослови всіх, хто старається повернути здоров’я цим хворим дітям і простягни ласкаво Свою руку над цими дітьми. Нехай Твоя Церква та батьки цих дітей зрадіють поверненню до них повноти сил і з вдячним серцем прославляють Тебе на віки вічні.

Амінь

 

Молитва за зцілення, благодатну допомогу та прощення гріхів

 

Спаси, Господи, і помилуй раба Твого (рабу Твою) (ім’я) словами Божественного Євангелія Твого, прочитаного за спасіння раба Твого. Попали, Господи, терни всіх гріхів його і нехай вселиться в нього благодать Твоя, що опалює, очищає і освячує всю людину навіки. Амінь (І прочитати, стоячи, главу з Євангелія)

 

Молитва хворого

 

Господи, я кладу себе перед Тобою у молитві. Я знаю, щи Ти чуєш, проникаєш у мене і бачиш мене. Я знаю, що я в Тобі і що Твоя сила в мені.

Поглянь на моє тіло, позначене хворобою. Ти знаєш, Господи, як сильно я страждаю. Я знаю, що Ти не задоволений стражданнями Своїх дітей.

Господи, дай мені силу і відвагу подолати ці хвилини відчаю і виснаження. Зроби мене терпеливим(ою) і розуміючим(ою), простим(ою) і скромним(ою). У цю хвилину я жертвую Тобі свої турботи, тривоги і страждання, щоб я міг(могла) ще більше бути вартим(ою) Тебе.

Дозволь мені, Господи, з’єднати свої страждання зі стражданнями Твого Сина Ісуса, який з любові до людей віддав Своє життя вгорі на Хресті. І зараз я прошу Тебе, Господи: допоможи також лікарям та медсестрам мати таку ж посвяту і любов до хворих.

Амінь

 

Молитви недужого  під час хвороби

 

Господи Боже, Владико життя мого! Ти з ласки Своєї сказав: «Я не хочу смерті грішника, але щоб він навернувся і живим був». Я знаю, що ця хвороба, яку я зараз терплю ,- це кара за мої гріхи та беззаконня; знаю, що ділами своїми я заслужив найтяжчої кари; але Чоловіколюбче, чини зі мною не за злобою моєю, а за безмежним милосердям Твоїм.

Не побажай смерті моєї, але дай мені сили, щоб я терпеливо переносив хворобу, як заслужене мною випробування, а після уздоровлення від неї, щоб я навернувся всім серцем, всією душею і всіма моїми почуттями до Тебе, Господа Бога, Творця мого і жив для виконання святих Твоїх заповідей, для спокою моїх рідних та для мого спасення.

Амінь

 

 

 

Господи Ісусе, Сину Божий, Милосердний, Зцілителю душ і тіл наших, зглянься на мене негідного, немічного і грішного слугу Твого. Ти оздоровляєш калік і немічних через віру їхню в Божество Твоє, кажучи: «Через віру твою нехай буде тобі». Я знаю, Господи, що віра моя є слабкою. Але благаю Тебе, Джерело Життя, і взиваю: «Вірую, Господи, допоможи мені в моєму невірстві!» Ти, Господи, приймав малу віру сліпих, калік і всіх немічних, та дарував їм зцілення. Не відкинь, Милосердний, і мене немічного.

Я знаю, що я є грішним і негідним Милости Твоєї, але Ти сам сказав, що до грішників прийшов, і це дає мені надію звернутися до Тебе, Милосердний Господи, Піднеси мене, Спасителю мій, з постелі недуги моєї, продовж дні життя мого, щоб я міг в покаянні закінчити його і сподобитися вічного Твого Царства, де в сяйві Слави Лиця Твого вже не буде ні недуги, ні журби, ні зітхання. Помилуй мене, Господи, з великої Милости Твої, зглянься наді мною немічним, дай мені силу славити Тебе Єдиного і Милосердного з Отцем, Святим і Животворним Твоїх Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

Амінь

 

 

 

Господи, Ти бачиш мою хворобу, Ти знаєш, який я грішний і немічний: допоможи мені терпіти і дякувати Твою Благість. Господи, сотвори, щоб хвороба ця була на очищення багатьох моїх гріхів. Владико Господи, я у руках Твоїх, помилуй мене по волі Твоїй і, якщо мені корисно, зціли мене невдовзі.

Належне за ділами своїми приймаю: згадай мене, Господи, у Царстві Твоєму! Слава Богу за все!

 

Посвята хворої людини Богородиці

Надорожча Мати. В дусі я хочу прославити Тебе і посвятити себе цілковито Тобі.

Прийми мене таким(ою), як я є. і з усім, що я маю. Прийми кожен удар мого серця, кожне бажання і думку, що виникають у моєму розумі, як доказ моєї любові до Тебе.

Я посвячую Тобі своє тіло і душу; віддаю Тобі свої молитви і жертви, а понад усе я ввіряю Тобі все, що стосується стану мого здоров’я: болі. Страждання, відкинення, нездатність щось робити… Я хочу довіритись з усім у дусі покори та внутрішньої радості і готовий(а) прийняти Божу волю, коли Він об’явить її мені.

Я з’єдную свою жертву любові з тими, хто вже пожертвував своє життя жертви чи жертву свого життя Тобі.

Мамо, прийми мене до Свого серця і пожертвуй мене Небесному Отцеві у єдності з Твоїм Божественним Сином, що жертвується і всіх Службах Божих, які сьогодні відпрвляються.

Нехай моє життя стане плідним внеском у відновлення світу і спасіння людей.

Амінь

 

 

 

Молитва тих, хто страждає тривалий час і втратив надію на одужання

Милосердний, багатомилостивий Боже і Отче! Сповідаюся перед Тобою, що я до цього часу погано проводив життя моє, Тобою мені дароване, живучи не у славу Твою, але для виконання похотей плоті моєї. Більше жив я для себе та світу, ніж для Тебе. О Господи! Як глибоко скорблю я про те, що так негідно вжив короткий час життя мого!

Тому признаю я нині, що Ти за гріхи мої відвідав мене і навів цю хворобу, щоб призвати мене до покаяння. Праведно судиш Ти мене, Господи, і наказуєш мене, нехай не зі світом нечестивим засуджений буду. Ти через цю хворобу нагадуєш мені про мою смертність, і хочеш навчити мене, що життя моє має межу і що мені належить відійти звідси. Вся суєта всяка людина, що живе! Людина ходить, подібно примарі, збирає, і не знає, кому дістанеться те. Отже, чого ж чекати мені, Господи?

Від усіх беззаконь моїх визволи мене, Господи! Я знаю, що життя моє у руках Твоїх: у Твоїй книзі все це написано, і дні накреслені, коли ще ні одного з них не було. Ні одна кістка не утаїлася від Тебе, коли я утворився у лоні матері моєї. А так, як воля Твоя нині є, щоб я був хворий, то сотвори, щоб я охоче виконав цю волю Твою. Господи! Стріли Твої увіткнулися у мене, і рука Твоя тяжіє на мені. Немає здорового місця на тілі моєму від гніву Твого, немає миру у кісках моїх від гріха мого; тому що беззаконня мої покрили голову мою, як важкий тягар тяготить мене. Серце моє сильно б'ється, залишила мене сила моя, і світла очей моїх і того немає у мене, тому що я готовий впасти, і скорбота моя завжди зі мною.

Боже! Збережи душу мою від всяких спокус. Нехай буде ця тілесна хвороба моя зціленням для душі моєї, нехай зцілиться через неї душа моя. Збережи серце і почуття мої миром Господа Ісуса Христа. Покрий мене щитом Твоїм від всіх розпалених стріл диявола. Ти знаєш, Господи, що я є діло рук Твоїх. Ти створив мене з тління. Ми тління, а Ти Творець наш. Як легко скрушитися мені! Пощади мене, Господи! Ти, звичайно, не зречешся мене і у гніві не скрушиш діла рук Твоїх. Ти вийняв мене з лона, Ти заспокоїв мене біля грудей матері моєї, Ти є джерело і Господь життя мого, і владу маєш знову взяти його, коли захочеш. Отже, якщо є на те воля Твоя, то сотвори зі мною подібне милосердя, як з царем Єзекією, до років якого додав Ти п'ятдесят років. Цієї утіхи жадаю я, заступи велелюбно душу мою, нехай не загине, і зціли мене.

О небесний Лікарю, Господи Ісусе Христе! Прийми мене під зцілення Твоє, полегши мої страждання і зціли мене язвами Твоїми. Нехай будуть гірке страждання Твоє і смерть Твоя зціленням моїм. Господи! Нехай доторкнуся краю ризи Твоєї, слову Твоєму і святим таїнствам Твоїм, під покровом яких Ти утаюєшся, і нехай зцілюся силою Твоєю, яка від Тебе виходить. Якщо ж така воля Твоя, нехай відійду цією хворобою у шлях всієї землі, я не краще отців моїх; відпусти раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром; бо побачили очі спасіння Твоє, яке Ти приготував перед чолом всіх людей: світло до освічення язичників і славу народу Твого, Ізраїлю.

 

Молитва на всяку неміч

 

Владико Вседержителю, Лікарю душ і тілес, Ти, що смиряєш і возносиш, караєш і знову зціляєш, брата нашого (сестру нашу), [ім'я], немічного (немічну), відвідай милістю Твоєю, простри руку Твою, повну зцілення й лікування, і зціли його (її), піднісши з постелі і немочі.

Заборони духові немочі, віддали від нього (неї) всяку язву, всяку болість, усяку рану, всяку гарячку і трясцю; і, якщо є в ньому (ній) прогрішення або беззаконня, ослаб, відпусти, прости - Твого ради чоловіколюбства.

Так, Господи, пощади створіння Твоє у Христі Ісусі, Господі нашім, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Амінь

 

Молитва за зцілення (складена за книгою псалмів)

 

Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його! Всі провини твої Він прощає, всі недуги твої оздоровляє. Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе! Помилуй мене, Господи, – я ж бо слабий, оздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості, і душа моя сильно стривожена … Гине тіло моє й моє серце, та Бог – скеля серця мого й моя доля навіки.

Я в ім’я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою! Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний! Пильнує Господь недосвідчених, – став я недужий, та Він допоможе мені! Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі, бо від смерті Ти визволяєш душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання. Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

Господь очі живим відкриє, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

Господь любить тих, що бояться Його, що надію складають на милість Його!

Благословенний. Господь навіки.

Амінь

 

Молитва від страху

 

Всемогутній Боже! Час Твоєї Слави настав: змилосердься наді мною і позбав мене великого нещастя. На Тебе покладаю мої надії. Бо сам я є немічним і грішним. Допоможи мені, Боже, і визволи мене від страху. Господи, помилуй мене.

Амінь

 

Молитва від розсіяння

 

Розсіяний розум мій збери, Господи, і застигле серце моє очисти, як апостолу Петру, дай покаяння, як митареві – прохання, як блудниці – сльози, щоб голосно волати до Тебе: Боже, спаси мене, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.

Амінь

 

Молитва перед операцією

 

Господи, Ісусе Христе, Боже наш, Ти терпеливо переніс побиття і біль від ран на Твоєму Пресвятому Тілі, тільки для того, щоб спасти душу й тіло слуг Твоїх. Зглянься сьогодні ласкаво на терпляче тіло слуги Твого (ім’я), і дай йому силу терпеливо перенести хірургічну операцію, яка на нього чекає. Благослови Господи лікарів та їхніх помічників і всі їхні засоби, яких вони будуть використовувати для того, щоб повернути йому здоров’я, і зроби так, щоб він прийняв тілесні терпіння, як посередництво для спасіння своєї душі. Бо Ти, Христе Боже наш, Милосердний, і ми Тобі славу посилаємо, разом з Твоїм Вічним Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворним Твоїм Духом, сьогодні, і повсякчас, і на віки вічні.

Амінь

 

Молитва до Пресвятої Богородиці Пантанасси
(За зцілення від онконологічних захворювань)

 

О Всеблагая, досточудна Богородице Пантанасса, Всецарице! Я недостойний, щоб увійшла Ти під покрівлю мою! Та, як милостивого Бога премилосердна Мати, промов слово, щоб зцілилася душа моя і зміцнилося немічне тіло моє. Маєш бо силу непереможну і могутнє кожне слово Твоє, о Всецарице! Ти за мене ублагай, Ти за мене умоли! І нехай славиться всехвальне ім’я Твоє завжди, нині і в безконечні віки. Амінь.

«Пантанасса» або «Всецариця» — це чудотворна ікона XVII cm. Перебуває вона в афонській Ватопедській обителі. Через цю ікону Пресвята Богородиця виливає чудесний дар — зцілює від онкологічних хвороб.

 

Молитва за медиків

 

Господи Ісусе Христе, Ти на землі перебував й добро усім чинив. Ти зцілював хворих, щоб зміцнити нашу віру. Вчини так, щоб кожен лікар своєю дбайливістю і щирістю продовжував у хворих надію на одужання.

Вчини, аби кожен лікар пам’ятав, що його праця є служінням Тобі. Обдаруй кожного лікаря здоров’ям, терпеливістю, добротою, щоб через його допомогу хворі пізнавали Твою доброту.

Господи, Ти похвалив милосердного самарянина за те, що він не обминув потерпілого. Вчини так, щоб усі медичні сестри та санітарки з турботою дбали про хворих.

Нехай у кожному хворому вони зуміють побачити страждаючого Христа. Обдаруй їх Своїм Милосердям, щоб вони вкладали душу в свою працю.

Бо тоді хворі менше страждатимуть і матимуть надію на одужання.

Нехай їхні слова будуть лагідними і добрими. Нехай вони зносять усі труднощі з усмішкою на обличчі. Вчини так, щоб несучи милосердя хворим, вони доступили й Твого Милосердя.

Амінь

 

Молитва в безсиллі

 

Господи, Ти бачиш мою хворобу. Ти знаєш, який(-а) я грішний(-а) і немічний(-а): допоможи мені терпіти й дякувати Твоїй доброті. Господи, сотвори, щоб недуга ця була на очищення багатьох моїх гріхів.

Владико Господи, я в Твоїх руках, помилуй мене з Твоєї волі, і, якщо мені це корисно, зціли мене в скорім часі. Знаю, що дістаю належне за діла свої; згадай мене, Господи, в царстві Твоєму! Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Амінь

 

Молитва надії у слабості

 

Отче сиріт і знедолених Пристановище, Лікарю, що з легкістю приймаєш наші недуги на Себе, Преблагий Царю й Спасителю Ісусе Христе, прийми молитву від Твого (Твої) негідного (негідної) раба (раби): бо Ти прийняв молитву жінки хананеянки про її хвору дочку, і у всі дні Твого земного життя зцілював усякі недуги душевні і тілесні. Тому й зараз прошу, Пресвятий Владико, зціли мене, бо Ти милосердний і Чоловіколюбець.

Амінь

 

Молитва подяки після видужання

 

Милосердний Господи, Ти ради нас ради нашого спасіння переніс страшні терпіння, наругу і смерть, і похорон тілом, а після Воскресіння Твого Ти всіх, хто з вірою до Тебе приходить, подаєш Твоє Безмежне Милосердя, Твою допомогу в годині смутку та немочі духовної й тілесної. Ти в усі дні життя нашого тримаєш Правицю Твою Святу над нами. Прийми ж, Милосердний і Благий Спасителю мій, Джерело життя мого, чистосердечну і безмежну подяку за Твоє Милосердя до мене, недостойного грішного слуги Твого, бо Ти повернув мені здоров’я, скріпив мої сили, підняв мене з постелі недуги і поблагословив знову ходити ногами моїми по цій грішній землі. Прийми, Сину Божий, цей мій не лукавий, а щедрий дар молитви і подяки Тобі за Твою Милість до мене і благаю Тебе: не залишай мене без опіки Твоєї, а керуй мною і життям моїм, щоб жив я за Заповітами Твоїми і чинив Святу волю Твою, і прославив Тебе, і сподобився б досягнути вічного і радісного життя в Твоєму Небесному Царстві. Поблагослови мене, щоб я там на Небі, і тут на землі вихваляв і прославляв Тебе, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Животворним і Святим Твоїм Духом, на віки віків.

Амінь

 

МОЛИТВА ПРО ТЕ, ЩОБ ДОГЛЯДАТИ З ЛЮБОВ'Ю ЗА ХВОРИМИ

 

Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, Агнче Божий, що береш гріх світу, пастирю добрий, що положив душу Свою за вівці Свої, Небесний Лікарю душ і тіл наших, що зціляєш всяку недугу і хворобу в людях Твоїх! Припадаю до Тебе, допоможи мені недостойній рабі Твоїй. Споглянь, Многомилостивий, на діяння і служіння моє, дай мені бути вірною в малому; послужити болящим Тебе ради, носити немочі немічних, і не собі, а Тобі Єдиному догоджати в усі дні життя мого. Бо Ти сказав, Пресолодкий Ісусе: що зробите одному з братів Моїх менших, те Мені зробите.

Так, Господи, дай мені грішній по слову Твоєму, щоб сподобилась творити волю Твою Благу на втіху і розраду хворих рабів Твоїх, що викупив їх Твоєю Чесною Кров'ю. Пошли мені благодать Твою, що зпалює в мені терня пристрастей, що покликав грішну служити імені Твоєму; без Тебе не можемо творити нічого: відвідай серце моє, щоб стояти завжди коло хворих та відкинутих; уязви мою душу любов'ю Твоєю, що все терпить і ніколи не відпадає. Тоді зможу, Тобою укріплена, подвигом добрим подвизатися і віру зберегти, навіть до останнього мого дихання. Бо Ти Джерело зцілення душ і тіл, Христе Боже Наш, і Тобі, славу, подяку, поклоніння возсилаємо нині, повсякчас і на віки віків.

Амінь

 

Молитви за зцілення пияків

 

Молитва до Божої Матері на честь Її ікони «Неупивна Чаша»

О Премилосердна Владичице! До Твого заступництва нині вдаємося, молінь наших не відкинь, але милостиво почуй нас, жінок, дітей, матерів. Зціли братів, і сестер, і близьких наших, що тяжкою недугою пияцтва одержимі й через це від Матері своєї Церкви Христової і спасіння відпадають.

О милостива Мати Божа, торкнися їхніх сердець і скоро підійми від падінь гріховних, і до спасенного відродження приведи їх. Умоли Сина Свого, Христа Бога нашого, щоб простив нам гріхи наші і не відвернув милості Своєї від людей Своїх, але щоб зміцнив нас у тверезості й цнотливості.

Прийми, Пресвята Богородице, молитви матерів, які сльози за дітей своїх проливають; жінок, що чоловіків своїх оплакують; убогих та нещасних дітей, які без опіки залишені; і всіх нас, що до ікони Твоєї припадаємо.

Нехай дійдуть ці благання наші молитвами Твоїми до Престолу Всевишнього. Покрий і збережи нас від пасток лукавого і всіх ворожих хитрощів, а в страшний час відходу нашого допоможи неушкоджено пройти повітряні митарства.

Молитвами Твоїми визволи нас від вічного осуду, нехай покриє нас милість Божа на нескінченні віки.

Амінь

 

Ісусова молитва

 

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного (грішну).

Або скорочена: Господи Ісусе Христе, помилуй мене.

(Святі Отці кажуть, що треба уважно, з покаянням промовляти цю молитву, і так молитися якнайчастіше, де б ми не були. Ця молитва — найсвятішим іменем Спасителя і Бога Ісуса Христа — перемагає всяке зло — і зовнішнє, і внутрішнє. Так можна молитися і за одержимих пияцтвом: «… помилуй раба Твого (рабу Твою) (ім’я)»).

 

Молитва на споживання проскури та святої води

 

Господи Боже мій! Нехай буде мені дар Твій святий — проскура і свята вода — на відпущення гріхів моїх, на просвітлення розуму мого, на підкорення немочей і пристрастей, на укріплення душевних і тілесних сил моїх, на здоров’я душі і тіла — неосяжним милосердям Твоїм, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих. Амінь

(Зі св. води і проскури починають день, споживають тільки натщесерце)

 

Молитва до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці "Всецариця"

 

О Пречиста Богомати, Всецарице! Почуй багатостраждальне зітхання наше перед чудотворною іконою Твоєю, що з Афону до нас принесена, поглянь на дітей Твоїх, незцілимими хворобами обтяжених, котрі з вірою до святого Твого образа припадають. Як птах покриває крилами пташенят своїх, так і Ти нині, Приснодіво, покрий нас покровом крил Твоїх, захисти всецілющим чесним Твоїм омофором. Там, де немає надії, безсумнівною Надією будь. Там, де люті скорботи панують, Терпінням і Ослабленням явися. Там, де морок відчаю в душу вселився, хай засяє світло Божества! Малодушних потіш, немічних укріпи, для зачерствілих серцем пом'якшення і просвіщення даруй. Зціли хворих людей Твоїх, о Всецарице Милостива! Розум і руки тих, що лікують нас, благослови, щоб послужили вони знаряддям Всемогутнього Христа, Спаса нашого. Як живій, сущій з нами, молимось перед іконою Твоєю, Владичице! Простягни руки Твої, повні зцілень, Радосте скорботних, в печалях Утіхо, щоби, чудотворну допомогу скоро отримавши, ми прославляли Животворчу і Нероздільну Тройцю, Отця, Сина, і Святого Духа на віки віків.

Амінь

 

Молитва до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці "Цілителька"

 

О Пресвята Владичице, Царице Богородице, вища за всі небесні сили і святіша за всіх святих! Припадаємо і поклоняємося Тобі перед всечесним цілительним образом Твоїм, згадуючи дивне явлення Твоє болящому клірику Вікентію, і старанно благаємо Тебе, всесильну роду нашого Заступницю і Помічницю: як у давнину Ти подала зцілення тому клірику, так і нині зціли наші душі і тіла, що хворіють гріховними ранами і різноманітними пристрастями; визволи нас від усяких напастей, бід, скорбот і вічного осудження. Збережи від душозгубних вчень і невір'я, від улесливих і несподіваних підступів невидимих ворогів. Подай нам християнську кончину безболісну, мирну, неосоромлену, Святих Таїн причасну. Сподоби нас на непідкупному судилищі Христовому стати праворуч Всеправедного Судді і почути блаженний Його голос: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте приготовлене вам Царство від створення світу.

Амінь

 

 

Молитва за згодою

Господи Боже наш, Ісусе Христе, Пречистими Твоїми устами Ти сказав нам: "Якщо двоє з вас згодяться на землі просити про всяку справу, то чого би не попросили, буде вам від Отця Мого Небесного". З глибокою вірою в непохитність слів Твоїх і безмежне милосердя Твоє просимо Тебе - почути рабів Твоїх (назвати імена тих, хто просить), які згодилися покірно просити Тебе про бідуючого (недужого, заблукалого тощо) раба Твого (ім'я) подай йому (викласти прохання). Але не як ми хочемо, а як Ти, Господи; нехай буде на все воля Твоя свята.

Амінь