Проща

До наступної прощі залишилось ...

наразі немає запланованих прощ :(

Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити. І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають. А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої? І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої! Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати! (від Матвія 12:1-46-50) Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря. І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом. І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. (від Матвія 13:1-1-3) І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували. Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли. А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив. Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! (від Матвія 13:1-4-9) І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них? А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано. Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють. І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите… Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив! Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують. Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули. (від Матвія 13:1-10-17) Послухайте ж притчу про сіяча. До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою. А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його; але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується. А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро. (від Матвія 13:1-18-23) Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм. А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов. А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль. І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль? А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали? Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю. Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї. (від Матвія 13:1-24-30) Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм. Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його. Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне. (від Матвія 13:1-31-33) Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу! (від Матвія 13:1-34-35) Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий. А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський, а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого; а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи. (від Матвія 13:1-36-39) І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього. Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів! Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає! (від Матвія 13:1-40-43) А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання! Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь. Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших. (від Матвія 6:1-5-14) А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява! (від Матвія 6:1-16-23) Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні. Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! (від Матвія 6:1-24-34) Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого. Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас… (від Матвія 7:1-1-6) Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому. Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього! Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки. (від Матвія 7:1-7-12) Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її! (від Матвія 7:1-13-14) Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидаєт... А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий. І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене! А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази. І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво. (від Матвія 8:1-1-4) А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає. Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його. А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, і видужає мій слуга! Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить. Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри! Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!… І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його. (від Матвія 8:1-5-13) Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці. І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту… І встала вона, та й Йому прислуговувала! А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив, щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс. (від Матвія 8:1-14-17) А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік. І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов! Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити… А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати. А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх! І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні. І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав… І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо! А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала… А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому? (від Матвія 8:1-18-27) І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою. І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити? А оподаль від них пасся гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней. А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді. Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих. І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!.. (від Матвія 8:1-28-34) І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув. І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої! І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає. Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх? Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи? Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! Той устав і пішов у свій дім. А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!… (від Матвія 9:1-1-8) А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним. І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями. Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками? А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі! Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння. (від Матвія 9:1-9-13) Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять? Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них... Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників. І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив. (від Матвія 21:1-12-14) А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися, та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу? І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув. (від Матвія 21:1-15-17) А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів. І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло. А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!… Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те! І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите. (від Матвія 21:1-18-22) А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав? Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню. Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили? А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка. І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню. (від Матвія 21:1-23-27) А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство. Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому. (від Матвія 21:1-28-32) Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов. Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої. Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували. Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме. Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого. Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину! І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили. Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям? Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно. Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити. І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його. А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить. І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка. (від Матвія 21:1-33-46) А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи: Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого. І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти. Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля! Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг. А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх. І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані. Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля. І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чол... Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться. Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри. Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних. Оце Я наперед вам сказав. А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де труп, там зберуться орли. (від Матвія 24:1-21-28) І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його. Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима! Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої! (від Матвія 24:1-29-35) А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець. Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського. Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу, і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського. Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а другий полишиться. Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а друга полишиться. Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш. Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би. Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте! (від Матвія 24:1-36-44) Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його. А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями, то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає. І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів! (від Матвія 24:1-45-51) Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого. П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями. А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули. А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть. Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі. І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам! Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський! (від Матвія 25:1-1-13) Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. Сказав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє… І в... Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати? А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого! Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом. (від Матвія 17:1-19-21) Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились…(від Матвія 17:1-22-23) Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми? Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих? А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини! Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе…(від Матвія 17:1-24-27) Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім? Він же дитину покликав, і поставив її серед них, та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне! Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім. І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене. Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині… Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса! (від Матвія 18:1-1-7) Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний. І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної. Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі. (від Матвія 18:1-8-10) Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле. Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої? І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих. Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих. (від Матвія 18:1-11-14) А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата. А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків. А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник! Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі. Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі! Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них. (від Матвія 18:1-15-20) Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз? Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи! (від Матвія 18:1-21-22) Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця сво... Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!… (від Матвія 11:1-20-24) Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! (від Матвія 11:1-25-30) Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти. Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу… А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним? Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам? Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони? А Я вам кажу, що тут Більший, як храм! Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних… Бо Син Людський Господь і суботі! (від Матвія 12:1-1-8) І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги. І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу? А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу? А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу! І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга… Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити? А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. (від Матвія 12:1-9-15) І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх. А Він наказав їм суворо Його не виявляти, щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам. Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу. Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги… І погани надіятись будуть на Ймення Його! (від Матвія 12:1-16-21) Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити. І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів? Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів. А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються. І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його? І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями. А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже. Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує. (від Матвія 12:1-22-29) Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає. Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься! І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім! (від Матвія 12:1-30-32) Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду! Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе. Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений. (від Матвія 12:1-33-37) Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе. А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні... Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий. І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля! Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів. (від Матвія 9:1-32-34) І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку. А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха. Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав. (від Матвія 9:1-35-38) І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку. А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей; Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його. (від Матвія 10:1-1-4) Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте, але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого. А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне. Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте. Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи. А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете. А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому! І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться. А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх. Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому! (від Матвія 10:1-5-15) Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки. Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть. І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам. А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити, бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме. І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають. І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений. А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. (від Матвія 10:1-16-23) Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого. Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його! Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах. І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано. Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців. Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. (від Матвія 10:1-24-33) Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її. І: вороги чоловікові домашні його! Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний. Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її. Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене. Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу. І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї. (від Матвія 10:1-34-42) І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати. Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через у... Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників, і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків. І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його. (від Матвія 26:1-14-16) А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі? А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе. І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати. А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл. І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене… А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи? А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене. Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився! Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав… Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє. А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів! Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця. (від Матвія 26:1-17-29) А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли. Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари. По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи. Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене… Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні. (від Матвія 26:1-30-35) Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною… І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене… Та проте, не як Я хочу, а як Ти… І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло. Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя! І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши. Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський… Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник! (від Матвія 26:1-36-46) І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його. Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його. А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо. Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть. Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів? Але як має збутись Писання, що так статися мусить? Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви. Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали… (від Матвія 26:1-47-56) А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші. Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець. А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому, і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє, і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його. Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе? Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти,... А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі. А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу? А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок. І Він ізвелів на землі посідати народові. І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові. І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних… Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей. І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської. (від Матвія 15:1-32-39) І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба. А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо. А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете! Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов. (від Матвія 16:1-1-4) А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба. Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини! Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли. А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли? Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали? Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали? Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської! Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки. (від Матвія 16:1-5-12) Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос. (від Матвія 16:1-13-20) Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! (від Матвія 16:1-21-23) Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? (від Матвія 16:1-24-26) Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його. Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм. (від Матвія 16:1-27-28) А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі. Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся! А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно… А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь! Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. (від Матвія 17:1-1-9) І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти? А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує. Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли… Так і Син Людський має страждати від них. Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя. (від Матвія 17:1-10...

Молитви за зцілення тіла

 

 

 

Благословення для хворих

Хай Господь Ісус буде біля Тебе,

щоб захищати тебе;

в тобі, щоб берегти тебе;

перед тобою, щоб вести тебе;

позаду тебе, щоб підтримати тебе.

Той, Хто живе і царює навіки вічні.

Амінь

 

 

 

Молитва за зцілення тіла

 

Ісусе, твої руки і ноги були пробиті. Пробитий був також Твій бік. Усе було пробите, щоб ми могли бути зціленими, і наше тіло, храм Святого Духа, очищене. Ісусе, через Твої терпеливо знесені терпіння, зціли нас! Зціли нетерпеливість наших хворих і тих, хто доглядає за ними. Ти знаєш, як страждання може зробити нас нетерпеливими. Віднови любов до нас, щоб ми могли зносити біль так, як Ти.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, ти прийняв терновий вінок на голову і Тебе били по голові. Завдяки Твоїм ранам і вінкові із терня, зціли болі, які я маю в своїй голові.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ти закривав очі. Віднови зір сліпим.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, Ти слухався Свого Батька, Ти слухався Його Слова і прославляв Його Своїми устами.

Віднови наш слух і мову. Зціли німих і глухих.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, Своїми руками і ногами, пробитими цвяхами, зціли всякі види паралічу. Відкрий також усі стиснуті в кулаки руки.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, Тобі відкрили груди і пробили Твоє серце. Зціли наше хворе серце, проблеми з кровообігом, кров’ю і кістками.

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Ісусе, ти страждав невинно. Я молюся за тих, хто страждає через байдужість безсердечних і зарозумілих. Зціли їх, Ісусе!

Ісусе, Сину Давида, змилуйся над нами!

Маріє, ми з Тобою біля підніжжя Хреста. Ти знаєш наші скорботи, проблеми і болі та як страждають наші душі. О Мати Утіхи, як я дякую Тобі, що не є один(одна)! Я дякую Тобі, що Ти зі мною у болях і на хресті. Я простягаю до Тебе свою руку, я посвячую своє життя Тобі, так щоб я міг(могла) стояти біля Хреста Твого Сина.

Мамо, ось Твої слова: «Дорогі Діти! Я хочу день за днем одягати вас у святість, доброту, послух і любов Бога, щоб ви з кожнем днем ставали красивішими і достойнішими свого Господа. Дорогі Діти, слухайте мої послання і живіть згідно з ними. Я хочу вести вас» (Междугор’є, 24 жовтня 1985р.).

О Маріє, Мати з ніжним серцем, огорни нас, приготуй нас, омий нас, щоб ми були готові служити нашому Господу Ісусу і служити один одному.

(Помоліться: «Отче наш», «Богородице Діво», «Слава Отцю»)

Хай благословення миру, любові, милосердя і духовного та фізичного здоров’я зійдуть зараз з Хреста на мене і на цілий світ!

В ім.’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Амінь

 

Молитва за хворого

 

Отче. абсолютний господи нашого життя, навчи…(ім’я) серцем приймати фізичне чи моральне терпіння в дусі покладання на Твоє Провидіння, як подарунок Твоєї любові та ласки, який призначений, щоб збагатити і очистити його/її душу. Навчи його/її вільно приймати його, без жалю та завчасної злості, з великодушним серцем, яке відмовляється здаватися чи відступати у байдужій покорі, з глибокою вірою, у твердому переконанні, що Ти ведеш нас найкращою стежкою, з живою надією і впевненістю, що він прийде до ще досконалішої радості, в апостольському баченні майбутнього задля добра душ і задля великих намірів Церкви. І не тільки приймати його, але й жертвувати його, перебуваючи у рабстві любові, яка бажає завжди віддавати більше.

Щедрий Господи, я приходжу, щоб попросити Тебе за…(ім’я); я благаю Тебе, щоб Ти дав йому/їй здоров’я, цілковитого зцілення і духовного добра.

Я хочу приєднатись до тих, хто шукає Тебе у молитві, і я хочу перемогти мовчанку тих, які цього не роблять.

Я хочу принести Тобі усе моральне зло  і побоювання його/її серця та прикликати Твоє милосердя і допомогу для нього/неї.

Я приходжу, щоб попросити Твоєї допомоги для найпотаємніших сліз його/її душі, тих, про які тільки Ти знаєш і можеш утішити.

Підтримку і турботу, які відкинув брак мого милосердя до нього/неї, я хочу осягнути через свої молитви.

Я також хочу додати до свого покірного благання всю свою ревність і бажання зробити тих, хто страждає, радіснішими.

Нехай ця молитва водночас виразить моє найглибше віддавання себе, яке вчинить її ще більше вислуханою на користь хворих.

В ім’я Ісуса.

Амінь

 

Молитви за хворих

 

Владико Вседержителю і Святий Царю, що всіх караєш, але не нищиш, зміцнюєш підупалих і підносиш повалених, печалі життя людського розвіюєш.

Молимось Тобі, Боже наш, раба Твого хворого (ім’я) відвідай милістю Твоєю, прости йому всякий гріх вільний чи невільний. Так, Господи, Твою цілющу силу з неба зішли, торкнися тіла, погаси гарячку, вгамуй страждання і всяку таємну неміч.

Будь лікарем рабові Твоєму, підніми його з постелі недуги і від ложа болю цілим і здоровим, дай йому бути Церкві Твоїй послушним і волі Твоєї виконавцем. Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків.

Амінь

 

 

 

О, Премилосердний Боже, Отче, Сине і Святий Душе, що Тобі в Нероздільній Тройці поклоняємось і Тебе славимо! Зглянься милостиво на раба Твого (ім’я) недужого, відпусти йому всі провини його, подай йому зцілення від хвороби, поверни йому здоров’я і сили тілесні, подай йому довге й щасливе життя, земні й духовні Твої блага, щоб він разом з нами приносив подячні молитви Тобі, всещедрому Богу і Творцеві нашому.

Пресвята Богородице, всесильним заступництвом Твоїм допоможи мені ублагати Сина Твого, Бога нашого, за зцілення раба Божого (ім’я).

Усі святі і ангели Господні, моліте Бога за недужого раба Його (ім’я).

Амінь

 

 

 

Лікарю душ і тіл наших, Джерело життя нашого, Христе Ісусе, Господи і Спасителю наш! Споглянь милосердним оком на цього в тяжкій недузі, прихились до наших слізних благань, перстом милосердя Твого доторкнись до немічного тіла хворого брата нашого, вгаси вогонь тіла його, зменш біль недуги його, поверни здоров’я йому, піднеси його з постелі немочі, продовж дні життя його, щоб на землі він послужив Тобі, ходив по стежках заповідей Твоїх та удостоївся Твого Небесного Царства і разом зі святими славив Тебе, Бога Милостивого, з Отцем і Духом на віки віків.

Амінь

 

 

 

Боже, Ти хотів, щоб Твій єдинородний Син терпів зневаги, страждання, які ми йому спричиняли, а Він показував силу і терплячість. Вислухай ласкаво наші прохання за ближніх, обтяжених недугами. І вчини, щоб ті, кого мучать болі, почувалися вибраними і по благословенними, і вірили, що Ти їх долучаєш до Ісуса Христа, Який терпів за спасіння світу.

Амінь

 

 

 

Ісусе Христе Боже наш! Коли хвора жінка з вірою великою доторкнулась до краю одежі Твоєї, вона стала здоровою. По вірі її Ти дав їй. З такою вірою і я вдаюся до Тебе, Лікарю всіх, допоможи рабу Твоєму (ім'я) в його недузі. Дай йому спокій душевний і силу тілесну, поблагослови його сном спокійним, а з ним і здоров'ям, і силою, і підійми його з ложа хвороби. Господи, ласка Твоя нехай буде над нами, бо ми надіємось на Тебе.

Амінь

 

Молитва за недужих

 

Господи наш, Ісусе Христе! Коли Ти ще жив на землі, до Тебе люди приносили своїх хворих, а часто й самі вони приходили до Тебе цілими громадами, і Ти немічних зводив на ноги, прокажених очищав, сліпим повертав зір, німим мову, а глухим слух, і всім тяжко недужим подавав здоров'я душі і тіла. Поглянь, Господи, у Своєму милосерді і на мене (цього, цю) хворого (хвору) Твого (Твою) раба (рабу), (ім'я), і, якщо така Твоя свята воля, поверни мені (йому, їй) здоров'я.

Та якщо здоров'я тіла могло б бути загрозою для спасіння моєї (його, її) душі, а ця недуга є дорогою, яка заведе мене (його, її) до Тебе, тоді ласкою Своєю допоможи мені (йому, їй) з відданням Твоїй святій волі, терпеливо, без скарги й нарікання переносити цю недугу. Нехай це терпіння буде мені (йому, їй) на відпущення і спокутування всіх моїх (його, її) провин та на зібрання заслуг для вічного життя. І моїм (його, її) життям, і моєю (його, її) смертю хай буде прославлене ім'я Пресвятої Тройці, Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки вічні.

Амінь

 

 

 

Боже сильний милістю, Який влаштовує все на спасіння роду людського, відвідай раба Свого цього (ім'я), що визнає ім'я Христа Твого, зціли його від всякої недуги плотської і відпусти гріхи і гріховні спокуси, і всяку напасть, і всяке нашестя вороже далеко відведи від раба Твого, і підніми з ложа гріховного, і приведи його у святу Твою Церкву здоровим душею і тілом і ділами добрими славлячого зі всіма людьми ім'я Христа Твого, бо Тобі славу возсилаємо, з безпочатковим Твоїм Сином, і зі Святим Духом нині і повсякчас і навіки вічні.

Амінь

 

 

 

Господи, Святий Отче, Всемогутній Вічний Боже, Ти Своїм благословенням підтримуєш і зміцнюєш нашу спотворену людську натуру. Поглянь ласкаво на Свого хворого слугу (ім’я) і дозволь йому подолати хворобу, щоб до нього повернулася повнота здоров’я, і щоб він, пам’ятаючи про Твою доброту, з вдячністю прославляв Твоє Святе Ім’я на віки вічні.

Амінь

 

 

Молитва над хворими дітьми

 

Господи Ісусе Христе, Ти приймав дітей і говорив, що їм належить Царство Небесне, Ти сказав, що тайни Царства Божого не були відкриті мудрим та розумним, а лише немовлятам, Ти, в’їжджаючи в Єрусалим на осляті, з радістю прийняв почесті дітей, які співали Тобі «Осанна». Тому благослови всіх, хто старається повернути здоров’я цим хворим дітям і простягни ласкаво Свою руку над цими дітьми. Нехай Твоя Церква та батьки цих дітей зрадіють поверненню до них повноти сил і з вдячним серцем прославляють Тебе на віки вічні.

Амінь

 

Молитва за зцілення, благодатну допомогу та прощення гріхів

 

Спаси, Господи, і помилуй раба Твого (рабу Твою) (ім’я) словами Божественного Євангелія Твого, прочитаного за спасіння раба Твого. Попали, Господи, терни всіх гріхів його і нехай вселиться в нього благодать Твоя, що опалює, очищає і освячує всю людину навіки. Амінь (І прочитати, стоячи, главу з Євангелія)

 

Молитва хворого

 

Господи, я кладу себе перед Тобою у молитві. Я знаю, щи Ти чуєш, проникаєш у мене і бачиш мене. Я знаю, що я в Тобі і що Твоя сила в мені.

Поглянь на моє тіло, позначене хворобою. Ти знаєш, Господи, як сильно я страждаю. Я знаю, що Ти не задоволений стражданнями Своїх дітей.

Господи, дай мені силу і відвагу подолати ці хвилини відчаю і виснаження. Зроби мене терпеливим(ою) і розуміючим(ою), простим(ою) і скромним(ою). У цю хвилину я жертвую Тобі свої турботи, тривоги і страждання, щоб я міг(могла) ще більше бути вартим(ою) Тебе.

Дозволь мені, Господи, з’єднати свої страждання зі стражданнями Твого Сина Ісуса, який з любові до людей віддав Своє життя вгорі на Хресті. І зараз я прошу Тебе, Господи: допоможи також лікарям та медсестрам мати таку ж посвяту і любов до хворих.

Амінь

 

Молитви недужого  під час хвороби

 

Господи Боже, Владико життя мого! Ти з ласки Своєї сказав: «Я не хочу смерті грішника, але щоб він навернувся і живим був». Я знаю, що ця хвороба, яку я зараз терплю ,- це кара за мої гріхи та беззаконня; знаю, що ділами своїми я заслужив найтяжчої кари; але Чоловіколюбче, чини зі мною не за злобою моєю, а за безмежним милосердям Твоїм.

Не побажай смерті моєї, але дай мені сили, щоб я терпеливо переносив хворобу, як заслужене мною випробування, а після уздоровлення від неї, щоб я навернувся всім серцем, всією душею і всіма моїми почуттями до Тебе, Господа Бога, Творця мого і жив для виконання святих Твоїх заповідей, для спокою моїх рідних та для мого спасення.

Амінь

 

 

 

Господи Ісусе, Сину Божий, Милосердний, Зцілителю душ і тіл наших, зглянься на мене негідного, немічного і грішного слугу Твого. Ти оздоровляєш калік і немічних через віру їхню в Божество Твоє, кажучи: «Через віру твою нехай буде тобі». Я знаю, Господи, що віра моя є слабкою. Але благаю Тебе, Джерело Життя, і взиваю: «Вірую, Господи, допоможи мені в моєму невірстві!» Ти, Господи, приймав малу віру сліпих, калік і всіх немічних, та дарував їм зцілення. Не відкинь, Милосердний, і мене немічного.

Я знаю, що я є грішним і негідним Милости Твоєї, але Ти сам сказав, що до грішників прийшов, і це дає мені надію звернутися до Тебе, Милосердний Господи, Піднеси мене, Спасителю мій, з постелі недуги моєї, продовж дні життя мого, щоб я міг в покаянні закінчити його і сподобитися вічного Твого Царства, де в сяйві Слави Лиця Твого вже не буде ні недуги, ні журби, ні зітхання. Помилуй мене, Господи, з великої Милости Твої, зглянься наді мною немічним, дай мені силу славити Тебе Єдиного і Милосердного з Отцем, Святим і Животворним Твоїх Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

Амінь

 

 

 

Господи, Ти бачиш мою хворобу, Ти знаєш, який я грішний і немічний: допоможи мені терпіти і дякувати Твою Благість. Господи, сотвори, щоб хвороба ця була на очищення багатьох моїх гріхів. Владико Господи, я у руках Твоїх, помилуй мене по волі Твоїй і, якщо мені корисно, зціли мене невдовзі.

Належне за ділами своїми приймаю: згадай мене, Господи, у Царстві Твоєму! Слава Богу за все!

 

Посвята хворої людини Богородиці

Надорожча Мати. В дусі я хочу прославити Тебе і посвятити себе цілковито Тобі.

Прийми мене таким(ою), як я є. і з усім, що я маю. Прийми кожен удар мого серця, кожне бажання і думку, що виникають у моєму розумі, як доказ моєї любові до Тебе.

Я посвячую Тобі своє тіло і душу; віддаю Тобі свої молитви і жертви, а понад усе я ввіряю Тобі все, що стосується стану мого здоров’я: болі. Страждання, відкинення, нездатність щось робити… Я хочу довіритись з усім у дусі покори та внутрішньої радості і готовий(а) прийняти Божу волю, коли Він об’явить її мені.

Я з’єдную свою жертву любові з тими, хто вже пожертвував своє життя жертви чи жертву свого життя Тобі.

Мамо, прийми мене до Свого серця і пожертвуй мене Небесному Отцеві у єдності з Твоїм Божественним Сином, що жертвується і всіх Службах Божих, які сьогодні відпрвляються.

Нехай моє життя стане плідним внеском у відновлення світу і спасіння людей.

Амінь

 

 

 

Молитва тих, хто страждає тривалий час і втратив надію на одужання

Милосердний, багатомилостивий Боже і Отче! Сповідаюся перед Тобою, що я до цього часу погано проводив життя моє, Тобою мені дароване, живучи не у славу Твою, але для виконання похотей плоті моєї. Більше жив я для себе та світу, ніж для Тебе. О Господи! Як глибоко скорблю я про те, що так негідно вжив короткий час життя мого!

Тому признаю я нині, що Ти за гріхи мої відвідав мене і навів цю хворобу, щоб призвати мене до покаяння. Праведно судиш Ти мене, Господи, і наказуєш мене, нехай не зі світом нечестивим засуджений буду. Ти через цю хворобу нагадуєш мені про мою смертність, і хочеш навчити мене, що життя моє має межу і що мені належить відійти звідси. Вся суєта всяка людина, що живе! Людина ходить, подібно примарі, збирає, і не знає, кому дістанеться те. Отже, чого ж чекати мені, Господи?

Від усіх беззаконь моїх визволи мене, Господи! Я знаю, що життя моє у руках Твоїх: у Твоїй книзі все це написано, і дні накреслені, коли ще ні одного з них не було. Ні одна кістка не утаїлася від Тебе, коли я утворився у лоні матері моєї. А так, як воля Твоя нині є, щоб я був хворий, то сотвори, щоб я охоче виконав цю волю Твою. Господи! Стріли Твої увіткнулися у мене, і рука Твоя тяжіє на мені. Немає здорового місця на тілі моєму від гніву Твого, немає миру у кісках моїх від гріха мого; тому що беззаконня мої покрили голову мою, як важкий тягар тяготить мене. Серце моє сильно б'ється, залишила мене сила моя, і світла очей моїх і того немає у мене, тому що я готовий впасти, і скорбота моя завжди зі мною.

Боже! Збережи душу мою від всяких спокус. Нехай буде ця тілесна хвороба моя зціленням для душі моєї, нехай зцілиться через неї душа моя. Збережи серце і почуття мої миром Господа Ісуса Христа. Покрий мене щитом Твоїм від всіх розпалених стріл диявола. Ти знаєш, Господи, що я є діло рук Твоїх. Ти створив мене з тління. Ми тління, а Ти Творець наш. Як легко скрушитися мені! Пощади мене, Господи! Ти, звичайно, не зречешся мене і у гніві не скрушиш діла рук Твоїх. Ти вийняв мене з лона, Ти заспокоїв мене біля грудей матері моєї, Ти є джерело і Господь життя мого, і владу маєш знову взяти його, коли захочеш. Отже, якщо є на те воля Твоя, то сотвори зі мною подібне милосердя, як з царем Єзекією, до років якого додав Ти п'ятдесят років. Цієї утіхи жадаю я, заступи велелюбно душу мою, нехай не загине, і зціли мене.

О небесний Лікарю, Господи Ісусе Христе! Прийми мене під зцілення Твоє, полегши мої страждання і зціли мене язвами Твоїми. Нехай будуть гірке страждання Твоє і смерть Твоя зціленням моїм. Господи! Нехай доторкнуся краю ризи Твоєї, слову Твоєму і святим таїнствам Твоїм, під покровом яких Ти утаюєшся, і нехай зцілюся силою Твоєю, яка від Тебе виходить. Якщо ж така воля Твоя, нехай відійду цією хворобою у шлях всієї землі, я не краще отців моїх; відпусти раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром; бо побачили очі спасіння Твоє, яке Ти приготував перед чолом всіх людей: світло до освічення язичників і славу народу Твого, Ізраїлю.

 

Молитва на всяку неміч

 

Владико Вседержителю, Лікарю душ і тілес, Ти, що смиряєш і возносиш, караєш і знову зціляєш, брата нашого (сестру нашу), [ім'я], немічного (немічну), відвідай милістю Твоєю, простри руку Твою, повну зцілення й лікування, і зціли його (її), піднісши з постелі і немочі.

Заборони духові немочі, віддали від нього (неї) всяку язву, всяку болість, усяку рану, всяку гарячку і трясцю; і, якщо є в ньому (ній) прогрішення або беззаконня, ослаб, відпусти, прости - Твого ради чоловіколюбства.

Так, Господи, пощади створіння Твоє у Христі Ісусі, Господі нашім, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Амінь

 

Молитва за зцілення (складена за книгою псалмів)

 

Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його! Всі провини твої Він прощає, всі недуги твої оздоровляє. Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.

Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе! Помилуй мене, Господи, – я ж бо слабий, оздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості, і душа моя сильно стривожена … Гине тіло моє й моє серце, та Бог – скеля серця мого й моя доля навіки.

Я в ім’я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою! Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний! Пильнує Господь недосвідчених, – став я недужий, та Він допоможе мені! Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі, бо від смерті Ти визволяєш душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання. Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

Господь очі живим відкриє, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

Господь любить тих, що бояться Його, що надію складають на милість Його!

Благословенний. Господь навіки.

Амінь

 

Молитва від страху

 

Всемогутній Боже! Час Твоєї Слави настав: змилосердься наді мною і позбав мене великого нещастя. На Тебе покладаю мої надії. Бо сам я є немічним і грішним. Допоможи мені, Боже, і визволи мене від страху. Господи, помилуй мене.

Амінь

 

Молитва від розсіяння

 

Розсіяний розум мій збери, Господи, і застигле серце моє очисти, як апостолу Петру, дай покаяння, як митареві – прохання, як блудниці – сльози, щоб голосно волати до Тебе: Боже, спаси мене, бо Ти Єдиний Чоловіколюбець.

Амінь

 

Молитва перед операцією

 

Господи, Ісусе Христе, Боже наш, Ти терпеливо переніс побиття і біль від ран на Твоєму Пресвятому Тілі, тільки для того, щоб спасти душу й тіло слуг Твоїх. Зглянься сьогодні ласкаво на терпляче тіло слуги Твого (ім’я), і дай йому силу терпеливо перенести хірургічну операцію, яка на нього чекає. Благослови Господи лікарів та їхніх помічників і всі їхні засоби, яких вони будуть використовувати для того, щоб повернути йому здоров’я, і зроби так, щоб він прийняв тілесні терпіння, як посередництво для спасіння своєї душі. Бо Ти, Христе Боже наш, Милосердний, і ми Тобі славу посилаємо, разом з Твоїм Вічним Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворним Твоїм Духом, сьогодні, і повсякчас, і на віки вічні.

Амінь

 

Молитва до Пресвятої Богородиці Пантанасси
(За зцілення від онконологічних захворювань)

 

О Всеблагая, досточудна Богородице Пантанасса, Всецарице! Я недостойний, щоб увійшла Ти під покрівлю мою! Та, як милостивого Бога премилосердна Мати, промов слово, щоб зцілилася душа моя і зміцнилося немічне тіло моє. Маєш бо силу непереможну і могутнє кожне слово Твоє, о Всецарице! Ти за мене ублагай, Ти за мене умоли! І нехай славиться всехвальне ім’я Твоє завжди, нині і в безконечні віки. Амінь.

«Пантанасса» або «Всецариця» — це чудотворна ікона XVII cm. Перебуває вона в афонській Ватопедській обителі. Через цю ікону Пресвята Богородиця виливає чудесний дар — зцілює від онкологічних хвороб.

 

Молитва за медиків

 

Господи Ісусе Христе, Ти на землі перебував й добро усім чинив. Ти зцілював хворих, щоб зміцнити нашу віру. Вчини так, щоб кожен лікар своєю дбайливістю і щирістю продовжував у хворих надію на одужання.

Вчини, аби кожен лікар пам’ятав, що його праця є служінням Тобі. Обдаруй кожного лікаря здоров’ям, терпеливістю, добротою, щоб через його допомогу хворі пізнавали Твою доброту.

Господи, Ти похвалив милосердного самарянина за те, що він не обминув потерпілого. Вчини так, щоб усі медичні сестри та санітарки з турботою дбали про хворих.

Нехай у кожному хворому вони зуміють побачити страждаючого Христа. Обдаруй їх Своїм Милосердям, щоб вони вкладали душу в свою працю.

Бо тоді хворі менше страждатимуть і матимуть надію на одужання.

Нехай їхні слова будуть лагідними і добрими. Нехай вони зносять усі труднощі з усмішкою на обличчі. Вчини так, щоб несучи милосердя хворим, вони доступили й Твого Милосердя.

Амінь

 

Молитва в безсиллі

 

Господи, Ти бачиш мою хворобу. Ти знаєш, який(-а) я грішний(-а) і немічний(-а): допоможи мені терпіти й дякувати Твоїй доброті. Господи, сотвори, щоб недуга ця була на очищення багатьох моїх гріхів.

Владико Господи, я в Твоїх руках, помилуй мене з Твоєї волі, і, якщо мені це корисно, зціли мене в скорім часі. Знаю, що дістаю належне за діла свої; згадай мене, Господи, в царстві Твоєму! Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Амінь

 

Молитва надії у слабості

 

Отче сиріт і знедолених Пристановище, Лікарю, що з легкістю приймаєш наші недуги на Себе, Преблагий Царю й Спасителю Ісусе Христе, прийми молитву від Твого (Твої) негідного (негідної) раба (раби): бо Ти прийняв молитву жінки хананеянки про її хвору дочку, і у всі дні Твого земного життя зцілював усякі недуги душевні і тілесні. Тому й зараз прошу, Пресвятий Владико, зціли мене, бо Ти милосердний і Чоловіколюбець.

Амінь

 

Молитва подяки після видужання

 

Милосердний Господи, Ти ради нас ради нашого спасіння переніс страшні терпіння, наругу і смерть, і похорон тілом, а після Воскресіння Твого Ти всіх, хто з вірою до Тебе приходить, подаєш Твоє Безмежне Милосердя, Твою допомогу в годині смутку та немочі духовної й тілесної. Ти в усі дні життя нашого тримаєш Правицю Твою Святу над нами. Прийми ж, Милосердний і Благий Спасителю мій, Джерело життя мого, чистосердечну і безмежну подяку за Твоє Милосердя до мене, недостойного грішного слуги Твого, бо Ти повернув мені здоров’я, скріпив мої сили, підняв мене з постелі недуги і поблагословив знову ходити ногами моїми по цій грішній землі. Прийми, Сину Божий, цей мій не лукавий, а щедрий дар молитви і подяки Тобі за Твою Милість до мене і благаю Тебе: не залишай мене без опіки Твоєї, а керуй мною і життям моїм, щоб жив я за Заповітами Твоїми і чинив Святу волю Твою, і прославив Тебе, і сподобився б досягнути вічного і радісного життя в Твоєму Небесному Царстві. Поблагослови мене, щоб я там на Небі, і тут на землі вихваляв і прославляв Тебе, з Безпочатковим Твоїм Отцем, і Животворним і Святим Твоїм Духом, на віки віків.

Амінь

 

МОЛИТВА ПРО ТЕ, ЩОБ ДОГЛЯДАТИ З ЛЮБОВ'Ю ЗА ХВОРИМИ

 

Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, Агнче Божий, що береш гріх світу, пастирю добрий, що положив душу Свою за вівці Свої, Небесний Лікарю душ і тіл наших, що зціляєш всяку недугу і хворобу в людях Твоїх! Припадаю до Тебе, допоможи мені недостойній рабі Твоїй. Споглянь, Многомилостивий, на діяння і служіння моє, дай мені бути вірною в малому; послужити болящим Тебе ради, носити немочі немічних, і не собі, а Тобі Єдиному догоджати в усі дні життя мого. Бо Ти сказав, Пресолодкий Ісусе: що зробите одному з братів Моїх менших, те Мені зробите.

Так, Господи, дай мені грішній по слову Твоєму, щоб сподобилась творити волю Твою Благу на втіху і розраду хворих рабів Твоїх, що викупив їх Твоєю Чесною Кров'ю. Пошли мені благодать Твою, що зпалює в мені терня пристрастей, що покликав грішну служити імені Твоєму; без Тебе не можемо творити нічого: відвідай серце моє, щоб стояти завжди коло хворих та відкинутих; уязви мою душу любов'ю Твоєю, що все терпить і ніколи не відпадає. Тоді зможу, Тобою укріплена, подвигом добрим подвизатися і віру зберегти, навіть до останнього мого дихання. Бо Ти Джерело зцілення душ і тіл, Христе Боже Наш, і Тобі, славу, подяку, поклоніння возсилаємо нині, повсякчас і на віки віків.

Амінь

 

Молитви за зцілення пияків

 

Молитва до Божої Матері на честь Її ікони «Неупивна Чаша»

О Премилосердна Владичице! До Твого заступництва нині вдаємося, молінь наших не відкинь, але милостиво почуй нас, жінок, дітей, матерів. Зціли братів, і сестер, і близьких наших, що тяжкою недугою пияцтва одержимі й через це від Матері своєї Церкви Христової і спасіння відпадають.

О милостива Мати Божа, торкнися їхніх сердець і скоро підійми від падінь гріховних, і до спасенного відродження приведи їх. Умоли Сина Свого, Христа Бога нашого, щоб простив нам гріхи наші і не відвернув милості Своєї від людей Своїх, але щоб зміцнив нас у тверезості й цнотливості.

Прийми, Пресвята Богородице, молитви матерів, які сльози за дітей своїх проливають; жінок, що чоловіків своїх оплакують; убогих та нещасних дітей, які без опіки залишені; і всіх нас, що до ікони Твоєї припадаємо.

Нехай дійдуть ці благання наші молитвами Твоїми до Престолу Всевишнього. Покрий і збережи нас від пасток лукавого і всіх ворожих хитрощів, а в страшний час відходу нашого допоможи неушкоджено пройти повітряні митарства.

Молитвами Твоїми визволи нас від вічного осуду, нехай покриє нас милість Божа на нескінченні віки.

Амінь

 

Ісусова молитва

 

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного (грішну).

Або скорочена: Господи Ісусе Христе, помилуй мене.

(Святі Отці кажуть, що треба уважно, з покаянням промовляти цю молитву, і так молитися якнайчастіше, де б ми не були. Ця молитва — найсвятішим іменем Спасителя і Бога Ісуса Христа — перемагає всяке зло — і зовнішнє, і внутрішнє. Так можна молитися і за одержимих пияцтвом: «… помилуй раба Твого (рабу Твою) (ім’я)»).

 

Молитва на споживання проскури та святої води

 

Господи Боже мій! Нехай буде мені дар Твій святий — проскура і свята вода — на відпущення гріхів моїх, на просвітлення розуму мого, на підкорення немочей і пристрастей, на укріплення душевних і тілесних сил моїх, на здоров’я душі і тіла — неосяжним милосердям Твоїм, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих. Амінь

(Зі св. води і проскури починають день, споживають тільки натщесерце)

 

Молитва до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці "Всецариця"

 

О Пречиста Богомати, Всецарице! Почуй багатостраждальне зітхання наше перед чудотворною іконою Твоєю, що з Афону до нас принесена, поглянь на дітей Твоїх, незцілимими хворобами обтяжених, котрі з вірою до святого Твого образа припадають. Як птах покриває крилами пташенят своїх, так і Ти нині, Приснодіво, покрий нас покровом крил Твоїх, захисти всецілющим чесним Твоїм омофором. Там, де немає надії, безсумнівною Надією будь. Там, де люті скорботи панують, Терпінням і Ослабленням явися. Там, де морок відчаю в душу вселився, хай засяє світло Божества! Малодушних потіш, немічних укріпи, для зачерствілих серцем пом'якшення і просвіщення даруй. Зціли хворих людей Твоїх, о Всецарице Милостива! Розум і руки тих, що лікують нас, благослови, щоб послужили вони знаряддям Всемогутнього Христа, Спаса нашого. Як живій, сущій з нами, молимось перед іконою Твоєю, Владичице! Простягни руки Твої, повні зцілень, Радосте скорботних, в печалях Утіхо, щоби, чудотворну допомогу скоро отримавши, ми прославляли Животворчу і Нероздільну Тройцю, Отця, Сина, і Святого Духа на віки віків.

Амінь

 

Молитва до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці "Цілителька"

 

О Пресвята Владичице, Царице Богородице, вища за всі небесні сили і святіша за всіх святих! Припадаємо і поклоняємося Тобі перед всечесним цілительним образом Твоїм, згадуючи дивне явлення Твоє болящому клірику Вікентію, і старанно благаємо Тебе, всесильну роду нашого Заступницю і Помічницю: як у давнину Ти подала зцілення тому клірику, так і нині зціли наші душі і тіла, що хворіють гріховними ранами і різноманітними пристрастями; визволи нас від усяких напастей, бід, скорбот і вічного осудження. Збережи від душозгубних вчень і невір'я, від улесливих і несподіваних підступів невидимих ворогів. Подай нам християнську кончину безболісну, мирну, неосоромлену, Святих Таїн причасну. Сподоби нас на непідкупному судилищі Христовому стати праворуч Всеправедного Судді і почути блаженний Його голос: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте приготовлене вам Царство від створення світу.

Амінь

 

 

Молитва за згодою

Господи Боже наш, Ісусе Христе, Пречистими Твоїми устами Ти сказав нам: "Якщо двоє з вас згодяться на землі просити про всяку справу, то чого би не попросили, буде вам від Отця Мого Небесного". З глибокою вірою в непохитність слів Твоїх і безмежне милосердя Твоє просимо Тебе - почути рабів Твоїх (назвати імена тих, хто просить), які згодилися покірно просити Тебе про бідуючого (недужого, заблукалого тощо) раба Твого (ім'я) подай йому (викласти прохання). Але не як ми хочемо, а як Ти, Господи; нехай буде на все воля Твоя свята.

Амінь

 

Соціальний обмін:
Повернутися вгору